1 Поняття, призначення та класифікація функцій 

1.1 Поняття та призначення функцій 
В електронних таблицях Excel часто для проведення розрахунків використовують різноманітні функції. Функції – це заздалегідь визначені формули, що виконують обчислення за заданими величинами (аргументах) і в зазначеному порядку. 
Функції дозволяють виконувати, як прості, так і складні обчислення. Функції в Excel використовуються для виконання стандартних обчислень. Значення, що використовуються для обчислення функцій, називаються аргументами. Значення, що є функціями як відповідь називають результатом. Крім вбудованих функцій, можна використовувати в обчисленнях функції користувачі, що створюються за допомогою засобів Excel.

1.2 Синтаксис функцій 
Щоб використати функцію, потрібно ввести її як частину формули в комірку робочого аркуша. Послідовність, у якій мають розміщуватися використовувані у формулі символи називають синтаксисом функції. Всі функції використовують однакові основні правила синтаксису. Якщо порушити правила синтаксису, то Excel видасть повідомлення про помилку у формулі. Для спрощення роботи з функціями більшість з них була названа від скорочення російськомовних значень цих функцій: Наприклад: 
СУММ – функція, що здійснює додавання елементів. 
СРЗНАЧ – функція, що визначає середнє значення. 
Формула починається зі знака «=», за яким вводиться ім‟я функції, дужка, що відкривається, список аргументів, розділених крапкою з комою «;», далі дужка, що закривається. 
Наприклад: =СУММ(В2;С2). 
Бувають функції без аргументів, які мають такий синтаксис: =Ім’я_функції(). 
Наприклад: =СЕГОДНЯ(). 
Загальний вигляд функції: =ім’я функції (параметр/и). 
Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне значення (Истина або Лож), формули чи інші функції. В кожному конкретному випадку необхідно використовувати відповідний тип аргументу.

1.3 Введення функцій 
Функцію можна вводити в комірку в рядку формули або безпосередньо в комірці. Другий спосіб не є оптимальним, оскільки вимагає знання точного імені функції. Після введення функції та натискання кнопки Enter автоматично відбуваються обчислення і в комірці відображається результат.

1.4 Класифікація функцій

Функції, які використовуються найчастіше і дозволяють виконати сумування даних, визначити середнє, максимальне, мінімальне значення, винесені на панель інструментів Стандартная (піктограма ∑). Для зручності роботи Excel функції розбиті за категоріями:  

• математичні функції;
• статистичні функції; 
• логічні функції; 
• фінансові функції; 
• функції дати і часу; 
• вкладені функції; 
• функції роботи з базами даних; 
• текстові функції; 
• функції посилання та масивів. 

За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст: витягати символи, знаходити потрібні, записувати символи в суворо потрібне місце тексту і багато чого іншого.

1.5 Майстер функцій 
Майстер функцій – це спеціальна програма, за допомогою якої можна вибрати потрібну функцію і виконати її, вказавши всі потрібні параметри. Майстер функцій можна викликати таким чином: 
1) Вставка→Функции 
2) натискання кнопки Мастер функций (fx), що розміщенна на панелі інструментів Стандартная; 
3) Shift+F3. 
Вікно Мастера функций складається з трьох частин .

У першій можна ввести опис дії, яку необхідно виконати і натиснути кнопку Найти. Цей метод використовується, якщо користувач не знає чи не пам‟ятає, як називається потрібна йому функція. Нижче є поле для вибору категорії функцій. Для спрощення роботи з великим обсягом вбудованих функцій всі вони розділені на категорії залежно від призначення. Це значно спрощує пошук потрібної функції. Є окремо виділені категорії: 10 недавно используемых функций та Полный алфавитный перечень для спрощення пошуку функцій. У третій частині є можливість вибору функцій відповідно до категорії. При виборі функцій в нижній частині вікна відображається коротка інформація про призначення цієї функції. Після вибору функції з‟являється ще одне діалогове вікно для визначення аргументів визначеної функції. Це можна зробити шляхом введення потрібних даних із клавіатури або безпосередньо зазначенням адреси у таблиці за допомогою миші. Верхня частина вікна містить перелік аргументів та поля для їх введення. У нижній частині – короткий опис функції. Якщо розмістити курсор мишки в полі для введення деякого аргументу, в нижній частині з‟являється пояснення до цього аргументу та його тип. Всі обов‟язкові аргументи виділені напівжирним шрифтом.

1.6 Довідки про функції 
Довідку про необхідну функцію можна одержати, якщо вибрати її зі списку у довідковій системі Excel. Довідку про функції під час її введення в комірку робочого листка можна одержати за допомогою Помощника. Якщо ви знаходитеся у вікні діалогу Мастера функций, то на панелі інструментів необхідно вибрати іструменет, який позначається знаком «?» для виклику Помощника. Якщо ви вводите формулу безпосередньо в комірку робочого листа, то просто наведіть курсор мишки в рядок формул та натисніть F1. Під час діалогу деталізуйте тему довідки – введіть ім‟я функції або її частину. У наступному діалоговому вікні необхідно виділити одну з запропонованих функцій, початок яких збігається з введеним 
фрагментом.

2 Математичні, логічні та статичні функції

2.1 Математичні функції
Математичні функції використовують різноманітні математичні дії. Вони спрощують різного роду математичні обчислення, наприклад арифметичні та тригонометричні. Розглянемо деякі із них.

• СУММ – додає аргументи. 
• КОРЕНЬ – повертає додатне значення квадратного кореня. 
• COS, SIN, TAN – тригонометричні функції cos, sin і tg. 
• ACOS, ATAN – зворотні тригонометричні функції arсcos, arсtg. 
• ГРАДУСЫ – перетворює радіани в градуси. 
• LN – натуральний логарифм числа. 
• ABS – модуль числа. 
• ПИ – повертає число Пі (π=3.14). 
• ЗНАК – повертає знак числа. 
• ПРОИЗВЕД – повертає добуток аргументів. 
• СТЕПЕНЬ – повертає результат піднесення до степеня.
• 12 ОКРУГЛ – закруглює число до заданої кількості десяткових розрядів. 
• ОСТАТ – повертає залишок від ділення. 
• СЛЧИС – повертає випадкове число в інтервалі від 0 до 1. 
• РИМСКОЕ – перетворює число в арабському записі до числа в римському як текст. 
• СУММЕСЛИ – повертає суму вмісту комірок, яке задовольняє заданий критерій; 
• СУММКВ – повертає суму квадратів аргументів. 
• МОБР, МУММНОЖ, МОПРЕД – зворотна матриця, добуток та визначник матриці. 

В електронній таблиці Excel вибрати математичні функції можна з використанням Мастера функций, де в полі Категорія необхідно вибрати Математические і тоді можна буде вибрати необхідну математичну функцію. Якщо виділити курсором мишки будь-яку функцію, то внизу буде написано, що розраховує подана функція та її синтаксис.

Функції категорії Математические 

Окрему групу становлять функції призначені, призначені для роботи з матрицями. В їх застосуванні є особливості: аргументами таких функцій є діапазон комірок. При введенні функцій, аргументами яких є масиви (матриці) і які повертають як результат матрицю, необхідно перед введенням функції виділяти не одну комірку, куди буде розміщений результат, а діапазон.

Завершити введення аргументів матричних функцій слід обов‟язково натисканням комбінації клавіш Ctrl+Shift+Enter, а не просто кнопки OK. Часто на аргументи цих функцій накладається обмеження, викликані математичним обґрунтуванням цих операцій (наприклад, фіксована кількість рядків та стовпців). Для того, щоб обчислити суму значень, введених у деякий діапазон комірок, необхідно виконати таке: 
1 Виділити всі комірки діапазону, які будуть додаватися та натиснути кнопку ∑ (автосума) на панелі інструментів. У наступній комірці нижче або правіше від виділеного діапазону з‟явиться результат сумування. 
2 Зробити активною комірку, в яку буде розміщено суму та натиснути ∑. Excel автоматично запропонує діапазон сумування, який буде відображатися у формулі. За необхідності його можна замінити. Після такого проведення сумування в комірці, де відображається результат, буде знаходитись формула. Наприклад, сума діапазону комірок рядка від А1 до А20: =СУММ(А1:А20). У цьому прикладі знак «:» означає діапазон з вказівкою першого і останнього членів діапазону. 
У цьому випадку функція СУММ використовується з одним аргументом – діапазоном комірок. Однак вона може мати більше одного аргументу (до 30), розділених «;». При цьому кожний аргумент може бути як числом, адресою комірки, так і діапазоном комірок. Також можна додавати і діапазони комірок, не розміщені поруч, тобто окремі. Для виділення таких діапазонів необхідно утримувати клавішу Ctrl і мишкою виділяти діапазони. Якщо, наприклад, необхідно перемножити два числа, то треба записати: =ПРОИЗВЕД(А1;В1). За допомогою функції СУММЕСЛИ можна просумувати значення з діапазону комірок, але при цьому здійснюється додавання лише тих значень, які відповідають певному критерію.

2.2 Статистичні функції
Статистичні функції призначені для проведення статистичного аналізу. Крім того, їх можна використовувати для факторного та регресійного аналізу. Спочатку розглянемо найуживаніші:

• СРЗНАЧ – визначає середнє значення. 
• МИН, МАКС – визначає мінімальне та максимальне значення. 
• СЧЕТ – визначає кількість числових аргументів. 

Ці функції винесені на панель інструментів Стандартная. 

Приклад  Необхідно знайти максимальне значення в діапазоні від А2 до А7. 
Розв’язання Для розв‟язання цієї задачі використовують функцію МАКС(аргументи), що повертає максимальне значення зі списку аргументів: =МАКС(А2:А7).

Розглянемо деякі інші функції:

• КОРРЕЛ – визначає коефіцієнт кореляції між двома множинами даних. 
• СРГЕОМ – визначає середнє геометричне. 
• СРОТКЛ – повертає середнє абсолютних значень відхилень даних від середнього.
• СРЗНАЧА – визначає середнє арифметичне аргументів, якими можуть бути як числа, так і текст, логічні значення.
• СЧЕТЕСЛИ – підраховує кількість значення у переліку аргументів, які задовольняють деяку умову. 
• ДИСП – оцінює дисперсію за вибіркою.

2.3 Логічні функції 
Логічні функції допомагають створити складні формули, що залежно від виконання тих, чи інших умов, роблять різні види обробки даних. Ці функції приймають логічні значення «Істина» або «Хибно». Ця категорія містить всього шість функцій, але вона є дуже важливою і часто використовуваною. 
1. Найбільш важливою є функція ЕСЛИ. Ця функція використовується для розв‟язання задач, в яких необхідно перевірити деяку умову, і залежно від того виконується вона чи ні, повертає одне з двох значень. 
Ця функція записується так : ЕСЛИ (логічний вираз;значення, якщо істина;значення, якщо хибна).

Рисунок : Аргументи функції ЕСЛИ 

Якщо умова виконується, то виконується, то виконується вираз «значення, якщо істина». Якщо умова не виконується, то виконується вираз «значення, якщо хибна».

2. Функція И повертає значення істина, якщо всі аргументи мають значення істина, тобто коли виконуються всі умови. Синтаксис:=И(логічне_значення_1;логічне_значення_2;...). Цю функцію використовують для об‟єднання двох і більше умов.

3. Функція ЛОЖЬ повертає логічне значення ЛОЖЬ. Синтаксис: =ЛОЖ(). 
4. Функція НЕ – змінює на протилежне логічне значення аргументу. Наприклад, якщо є значення «-1», при використанні даної функції значення зміниться на протилежне, тобто буде «1». 
5 .Функція ИЛИ– повертає логічне значення істина, якщо коли хоч один з аргументів має значення істина.

3 Функції дати і часу та вкладені функції 

3.1 Функції дати і часу
Для роботи зі значенням типу дата та час в Excel використовують функції категорії ДАТА і ВРЕМЯ. Розглянемо деякі із них.

• Функція ДАТА : Функція ДАТА повертає значення дати. Загальний вигляд функції ДАТА(рік;місяць;день). Функція ДАТА(2000;2;1) залежно від установленого формату дати повертає значення 01.02.00. 
• Функція ДЕНЬ :Функція ДЕНЬ повертає день дати в числовому форматі. Наприклад, у комірці F2 вміщена дата 28.10.2003, тоді значення функції ДЕНЬ(F2) дорівнює 28. 
• Функція ДЕНЬНЕД: Функція ДЕНЬНЕД визначає день тижня, на який припадає дата, визначена як аргумент. Синтаксис функції:ДЕНЬНЕД(дата;тип). При цьому аргумент тип визначає порядок розрахунку і може мати значення: 1 (за замовчуванням) – число від 1 (неділя) до 7; 2 – число від 1 (понеділок) до 7; 3 – число від 0 (неділя) до 6. Функція =ДЕНЬНЕД(28.10.2003) повертає значення 3, а функція =ДЕНЬНЕД(«23.10.2003»;2) – значення 2. 
• Функція СЕГОДНЯ Функція СЕГОДНЯ має загальний вигляд СЕГОДНЯ() і повертає значення поточної дати. 
• Функція ЧАС Функція ЧАС повертає значення часу в налаштованому часовому форматі. Синтаксис запису: ЧАС(години;хвилини;секунди). 
• Функція ТДАТ Функція ТДАТ повертає поточну дату та час. Синтаксис функції: ТДАТ(). 
• Функція МЕСЯЦ Функція МЕСЯЦ використовується для визначення місяця. Синтаксис функції: МЕСЯЦ(дата в числовому форматі). Наприклад, МЕСЯЦ(10.01.2007) повертає значення 1. 
• Функція ДНЕЙ360 Функція ДНЕЙ360 визначає кількість днів між двома датами, яку вона вираховує на основі 360-денного року. 

 3.2 Вкладені функції

Вкладені функції – це функції, аргументами яких можуть бути інші функції. Розглянемо деякі приклади. 
Приклад  Необхідно визначити поточний рік.

Розв’язання Функція ГОД() визначає значення року від певної дати, а функція СЕГОДНЯ() визначає поточну дату. Тому для визначення поточного року необхідно записати: =ГОД(СЕГОДНЯ()).

4 Редагування функцій 

4.1 Редагування функцій 
Для того щоб змінити аргумент функції, можна: виділити комірку, в якій введено функцію; розмістити курсор миші в рядку формул на імені потрібної нам функції (якщо у формулі використовується декілька функцій); натиснути кнопку для виклику функції з панелі інструментів. За допомогою вкладки Вычисления вікна Параметры можна налаштувати параметри обчислення. Можна змінювати функцію безпосередньо в рядку формул. При цьому слід пам‟ятати, що аргументи функції розділяються символом «;». Слід притримуватися загального синтаксису побудови функцій, описаного в першому розділі теми. За замовчуванням в Excel встановлено режим автоматичного проведення розрахунків. Якщо в комірку введено формулу, здійснюються відповідні обчислення і відображається результат. Якщо значення однієї комірки визначається через значення іншої (наприклад, у В1 введено формулу =А1+А2), то при внесені змін у комірку А1 чи А2 буде автоматично перераховано значення комірки В1. Взагалі Excel автоматично здійснює перерахунки всіх комірок листка, якщо були внесені зміни в деяку комірку. Це відбувається після натискання клавіші Enter при завершені редагування комірки. Можна змінити цей режим і відмовитись від автоматичного проведення обчислень. 

4.2 Повідомлення про помилки 

Якщо при обчисленні формули сталася помилка, то в комірку виводиться повідомлення про помилку, яке починається із символу #. Ехсеl виводить такі повідомлення про помилки, що подані у таблиці .

Повідомлення про помилку                                                        Пояснення 
#дел0                                                                  Спроба поділити на нуль або на порожню комірку 
#имя ?                                                                 Формула використовує неіснуюче ім'я 
#н/д                                                                     Формула посилається на комірку з невизначеними даними 
# число !                                                             Помилка в числі, число неможливо подати в Ехсеl 
# ссьл !                                                               Формула посилається на неіснуючу комірку 
# знач !                                                               Помилка при обчисленні функції

Посилання на комірки

Посилання на комірку або групу комірок – спосіб, яким можна зазначити конкретне розташування комірки або декілька комірок. Посилання на окрему комірку – його координати. Значення порожньої комірки дорівнює нулю.

Посилання на комірки бувають трьох типів:

• відносні, коли адреси комірок змінюються відносно напрямку копіювання функції (наприклад: F7).
• абсолютні, коли адреси комірок не змінюються відносно напрямку копіювання функції. У таких посиланнях адреса комірки містить знак $ (наприклад: 7).
• змішані, поділяються на змішані по стовбцю і змішані по рядку:
  • Змішанні по стовпцю, коли при копіюванні функції змінюється лише адреса рядка (наприклад $F7)
  • Змішані по рядку, коли при копіюванні функції змінюється лише адреса стовпця (наприклад F$7)

Для звертання до групи комірок використовують спеціальні символи:

: (двокрапка) – формує звертання до комірок, що знаходяться між двома операндами. Наприклад: С4:С7 звертається до комірок С4, С5, С6, С7.

; (крапка з комою) – позначає об'єднання комірок. Наприклад, D2:D4;D6:D8 – звертання до комірок D2, D3, D4, D6, D7, D8.

Для уведення формули у комірку потрібно ввести знак «=» і необхідну формулу для обчислення. Після натискання клавіші [Enter] у комірці з'явиться результат обчислення. Формула з'являється в рядку формул при виділенні комірки, що містить формулу.

Формула — це сукупність операндів, з'єднаних між собою знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса комірки (посилання на комірку), функція. У формулах розрізняються арифметичні операції і операції відношень. Excel допускає: арифметичні операції + - додавання, - — віднімання, * - множення, / - ділення, ~ — піднесення до степеня; операції відношень > - більше, < - менше, = - дорівнює, <= — менше або дорівнює, >= - більше або дорівнює, <> — не дорівнює.

Арифметичні операції і операції відношень виконуються над числовими операндами. Над текстовими операндами виконується єдина операція I, яка до тексту першого операнда приєднує текст другого операнда. Текстові константи у формулі обмежуються подвійними лапками. При обчисленні формули спочатку виконуються операції у круглих дужках, потім арифметичні операції, за ними — операції відношень.