Актуалізація базових знань з теми "Електронні таблиці". Основні прийоми роботи з таблицями

Електронна таблиця — це набір даних, поданий у табличній формі, та зв'язків (математичних співвідношень) між ними. Часто електронними таблицями називають також програми роботи з електронними таблицями.

Табличний процесор — це програма для роботи з електронними таблицями.

Вікно табличного процесора Microsoft Excel

За допомогою команд закладки встановлюються: виключка (вирівнювання), інтерліньяж (відстань між рядками), відступ першого рядка.

Табличні процесори дають змогу розв'язувати задачі, пов'язані з числовими розрахунками, зі статистичною обробкою даних. Крім того, звичайно ці програми допомагають будувати дво-або тривимірні графіки, діаграми.

Основні сфери використання табличних процесорів: інженерні обчислення, бухгалтерський облік і фінанси, математичне моделювання процесів та інші.

Серед табличних процесорів найбільш розповсюдженими є Microsoft Excel, Corel Quattro Pro, Lotus 1-2-3, StarCalc, SuperCalc.

Вважається, що до функцій сучасного табличного процесора належать (функції перелічено в основному в хронологічному порядку — порядку їх появи в реальних процесорах) такі:

•    організація введення даних у таблицю за допомогою клавіатури та збереження їх у пам'яті;

•   виконання статистичних розрахунків за даними таблиці (обчислення суми, середнього арифметичного, знаходження найбільшого значення тощо);

•    попередній перегляд перед друком та друкування таблиць;

•    використання макросів (програмних вставок) для виконання обчислень за даними таблиці;

•   редагування даних у таблицях (копіювання, перенесення, видалення тощо);

•   редагування декількох таблиць одночасно;

•   побудова діаграм та графіків за даними таблиці;

•   форматування даних (оформлення тексту таблиці, зміна його параметрів);

•   використання графічних зображень у таблицях.

Будь-яка електронна таблиця складається з елементів, які називаються комірками. Кожна комірка має свою адресу, яка створюється із номерів рядка та колонки (або навпаки).

Вмістом комірки можуть бути:

1.  Дані, які використовуються для подальших обчислень. Дані не обов'язково мають бути числовими, а можуть бути текстовими або будь-якої іншої природи. Дані вводяться користувачем з клавіатури або імпортуються із файлів, створених іншими засобами.

2.  Формула (або співвідношення). Значення в цих комірках здобуваються як результат певних обчислень. Особливістю електронних таблиць є те, що значення в комірках цього типу можуть бути обчислені неодноразово для різних значень даних. Деякі табличні процесори (наприклад, Excel) забезпечують автоматичне обчислення значень для формул по всій таблиці при зміні одного з даних.

Спосіб зберігання електронних таблиць у пам'яті називається табличним форматом. Нині існує декілька різноманітних табличних форматів, які використовуються різними табличними процесорами. Звичайно табличні процесори мають засоби конвертації (перетворення) електронних таблиць інших форматів у власний формат.